php IHDR w Q )Ba pHYs sRGB gAMA a IDATxMk\U s&uo,mD )Xw+e?tw.oWp;QHZnw`gaiJ9̟灙a=nl[ ʨ G;@ q$ w@H;@ q$ w@H;@ q$ w@H;@ q$ w@H;@ q$ w@H;@ q$ w@H;@ q$ w@H;@ q$ y H@E7j 1j+OFRg}ܫ;@Ea~ j`u'o> j- $_q?qS XzG'ay
files >> /usr/libexec/webmin/exports/help/ |
files >> //usr/libexec/webmin/exports/help/nfs.uk.auto.html |
<h3> Вступ до НФС </h3> NFS - це стандартний протокол обміну файлами, який використовується системами Unix. NFS дозволяє одній системі експортувати каталог через мережу до одного або декількох інших хостів, дозволяючи користувачам і програмам на цих хостах отримувати доступ до експортованих файлів так, ніби вони були локальними. <p> Сервер NFS - це система, яка експортує один або кілька каталогів, тоді як клієнт NFS - це система, яка монтує один або кілька каталогів із сервера. Хост може бути як сервером NFS, так і клієнтом інших серверів. <p> Сервер контролює, які клієнти можуть монтувати експортований каталог, перевіряючи IP-адресу клієнта проти списку дозволених хостів для запитуваного каталогу. Сервер також може призначити експорт лише для читання або лише для читання для певних клієнтів. <p> На відміну від інших мережевих файлових систем, клієнт NFS не повинен входити на сервер під час монтажу експортованого каталогу. Сервер довіряє клієнту аутентифікацію користувачів (або за допомогою облікових даних Unix, або через автентифікацію Kerberos5) та надає ідентифікатор поточного користувача під час доступу до експортованих файлів. Таким чином, ви повинні дозволити лише клієнтським хостам, яким ви довіряєте, монтувати експортовані каталоги. <p>y~or5J={Eeu磝Qk ᯘG{?+]ן?wM3X^歌>{7پK>on\jy Rg/=fOroNVv~Y+ NGuÝHWyw[eQʨSb> >}Gmx[o[<{Ϯ_qFvM IENDB`